У Міській дитячій лікарні відтепер вечорами тихо і спокійно.
Лікарі не бояться, що до приміщення потраплять сторонні і завдадуть
шкоди їм або пацієнтам. Такий результат півторамісячного патрулювання
медичного закладу громадським формуванням «Українські козаки».
Бажання надати охоронні послуги лікарні виникло у представників
українського козацтва після скарг у пресі головного лікаря Юрія Попенка
на те, що до лікарні часто приходять сторонні особи, на території
закладу розпивають алкогольні напої підлітки, а батьки, бува, у
нетверезому стані спромагаються завдати тілесних ушкоджень лікарям. Між
лікарнею та формуванням було укладено договір, відповідно до якого
козаки щоденно з 19.00 проводять патрулювання території медзакладу, а
також проходять відділеннями стаціонару. Крім того, нові охоронці у
вечірній час супроводжують переведення пацієнтів до інфекційного
відділення, яке розташоване на території Третьої міськлікарні, і
патрулюють в’їзд та виїзд з території для того, аби сторонні автівки не
паркувалися, заважаючи під’їзду «швидкої». Хоча Дитяча лікарня,
здавалося б, об’єкт більш, ніж мирний, та проблем, з якими
зустрічається тут козацтво, вистачає.
— З неправомірною поведінкою відвідувачів ми зіткнулися у перший же
день патрулювання. Батько, який прийшов до лікарні у стані алкогольного
сп’яніння, почав погрожувати медичній сестрі, гучно лаятися. Ми
пояснили йому, як потрібно поводитися у громадському місці. Та основна
проблема – підлітки, для них територія лікарні, наче парк. Накуплять
пива, чіпсів і сидять юрбою на лавках. Ніяк не можемо піймати одного
ексгібіціоніста, який частенько тут «промишляє». Здається, всі хлопці у
нас дужі – колишні військові, десантники, афганці, а наздогнати його не
вдається. Правду кажуть, у страху очі великі, – розповідає отаман
окремого підрозділу швидкого реагування «Тайпан» Анатолій Акімов. Цього
дня йому разом зі старшим товаришем, отаманом окремого підрозділу,
полковником В’ячеславом Ісаєвим, припало охороняти маленьких пацієнтів.
У лікарні такою допомогою дуже задоволені. Завідувач приймального
відділення Лариса Носенко, якій часто доводиться працювати вночі, каже:
«Наша лікарня офіційно зачиняється о 19.00. Але часто і після 19.00
приходять відвідувачі, можуть і відштовхнути, якщо не пускаємо. І що ми
їм можемо заподіяти? А тепер, бачите, нікого стороннього немає: лише
пацієнти, їхні батьки і працівники «швидкої». Усі вже знають, що
лікарню охороняють люди у формі, при погонах, тож сюди й не сунуться».
